КАЗКА ПРО ДЖМЕЛЯ



Категории Оксана Сенатович ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Джмiль жужукає: Жу-жу, я кажу тобi, кажу, брате-джмелю, був я в мiстi, в мiстi тиждень був-пробув, i не просто був на рiдкiсть ким я тiльки там не був: пасажиром у трамваï, у театрi глядачем, слухачем в аероклубi, у кафе споживачем. Скрiзь i всюди мiй прилiт викликав аплодисменти. Признаюсь: були моменти, що менi крутився свiт. Там за мене ледь не бились, i зi мною iз джмелем всi носились, так носились бiльше, нiж iз королем. Тиждень жив я там, лiтав, а води й не куштував, тiльки соки i настоï тонiзуючi напоï. Ночував я у готелi, не згадаю чи на стелi, чи в постелi бо щоднини пiсля тоï лiтанини у вiкно я залiтав, падав з крил i засинав. З ранку раннього за мною учнi бiгали юрбою з криком ух!, як на футболi. В класi сам директор школи брав мене пiд окуляр, ухав: Справжнiй екземпляр! А в музеï, чуєш брате, мiг я стати експонатом. Чуєш: легше ïм чужого стрiнуть в мiстi короля, нiж такого ось живого симпатичного джмеля. Е, кажу ïм, брате-джмелю,- утечу я iз музею. Я не стану експонатом, нi гравцем, нi екземпляром. I не буду пасажиром джмiль джмелем аж нiяк споживачем джмiль не буде, бо джмелевi бути хочеться джмелем: воду пити, мед збирати, i гудiти, i лiтати на роздоллi серед поля там, де воля! воля! воля!
КАЗКА ПРО ДЖМЕЛЯ