<< Главная страница

ЛIСОВА КАЗКА ДЛЯ МАЛИХ I ДЛЯ ДОРОСЛИХ



Категории Оксана Сенатович ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал   I Новина! Новина! Дуже, дуже радiсна! Запищали зайченята: Вже весна iде, весна! Гримнув заєць: Слухать тата! не весна, а НОВИНА. Де перо моє, де ручка? З вами тут дiйду до ручки! Знов безладдя в хатi в нас, де перо? питаю вас. Зайченята запищали: Ми не бачили, не брали! Мама просить: Не пищiть, тата треба зрозумiть. Вiн схвильований, як вiтер, бо до нас вже ïдуть з мiста три майстри-спецiалiсти Кравчик, Шевчик i Кондитер. Вiдкривається БЮРО добрих послуг для малих i для дорослих. Ось вам ручка, ось перо i з чорнилом цукорничка! Буде вивiска-табличка. Заєць пише, пише, пише, а зайчиха: Тсс! Тихiше, не смiятись, не дрочитись, тато може помилитись. Зайченята шу-шу-шу, перейшли на шепiт. УХ! БЮРО ДОБРИХ ПОСЛУГ ДЛЯ МАЛИХ I ДЛЯ ДОРОСЛИХ КРАВЧИК, ШЕВЧИК I КОНДИТЕР 2 Заєць каже: Будем жить! Уявiть собi на мить: кожен, кожен замовляє все, чого душа бажає. Ось наприклад: я спочатку пiдберу собi краватку i жилет в рожеву клiтку, вiн менi згодиться влiтку. Ну а далi, ну а далi ми замовимо сандалi, мамi пару... добре... двi! Хай стрибає по травi, ну а дiтям скiльки треба? ïм чотири пари треба... Грошi падають нам з неба?! тато б'є себе у груди: Як ти скажеш, так i буде. Ще двi курточки й берети. Менший писнув: I котлети, гарно бiгати в беретах при капустяних котлетах. Старший пирснув: I не ПРИ а з котлетом говори. Ви хлоп'ята-розум'ята! i крiзь смiх помирила мама ïх.   3 Ïдуть з мiста? Видно, там спецiалiстам вже затiсно, каже дiд старий ведмiдь, каже, не дивується: Навiть взимку в бiлий лiс для МАЙСТРIВ зелений в'ïзд i зелена вулиця. Лис хiхiкнув: Дiду, вам ще в очах не зеленiє? Не збагну, не знаю сам, звiдкiля це вiтер вiє? Покахикує: Кхе-кхе, в мене хутро дороге, а життя дорожче СКАРБ, треба взяти це на карб! А лисиця-страхiвниця iз контори ЛIСОСТРАХ усмiхнулась для годиться i сказала тричi ах! Ах! Живемо у час тривожний, помилитись може кожний. Ах! Тiльки той не помилявся, хто у нас застрахувався. Ах! Все на свiтi може бути. В разi чогось у грошах вашi скарби повернути гарантує ЛIСОСТРАХ. Засмiялися курiпки: Це сорока носить плiтки, а лисиця при нагодi сiє панiку в народi. Це така у неï хворiсть: скрiзь з усього мати користь. Це про мене ви, курiпки!? оком блиснула лисиця, все це плiтки? Це сорока принесла ïх на хвостi? Подивiться ви, курiпки! Он табличка на щитi. БЮРО ДОБРИХ ПОСЛУГ ДЛЯ МАЛИХ I ДЛЯ ДОРОСЛИХ КРАВЧИК, ШЕВЧИК I КОНДИТЕР   4 Це БЮРО, заєць лапою притопує, звiльнить нас вiд зайвих клопотiв. Хто там, хто це там но-но тарабанить у вiкно? Це сорока-бiлобока з новиною не новою та доповненням новим до цiєï новини: скоро з'являться ВОНИ, та вони тiльки в мiстi, тiльки в мiстi фахiвцi-спецiалiсти, тут у лiсi кожен з них фiгурує, як аматор. Як аматор? заєць-тато аж задумався, принишк, що це значить? На аматор подивись, стара, в словник. Мама книжку розкриває, сторiнки перегортає i читає: Так-так-так, аматор-атор, авiатор, агiтатор, апробатор, алiгатор... Зайченята, як могли, запищали: Ви взяли, мамо, мам, не той словник, подивiться, це СЛОВНИК УКРАÏНСЬКИХ РИМ. Грець з ним! заєць пiт на лобi витер.   5 Кравчик, Шевчик i Кондитер три аматори-мисливцi, отже, кожен при рушницi. Хто рушницю взяв з собою, той чи влiтку, чи зимою ïде в лiс не по суницi, так сказали двi сови, двi розумнi голови: Торочити ж про бюро все одно, що про шевро. Що таке шевро? Пш-к, пш-к! потiм глянем у словник. Все. КIНЕЦЬ. Питань нема. Розбiгайтесь по домах. Стало в лiсi тихо-тихо. Всi розбiглись по домах. Хто тут спить? Це ти, зайчихо? запитали сови. Ах! Ви вже вибачте менi. В цiй незвичнiй метушнi нi-нi-нi, я не заснула, може, трiшки задрiмала, та все чула, i почула про шевро. Що ж, двi курточки з шевро я б замовила в БЮРО. Тут зi смiху двi сови узялись за голови i качались у-ху-ху пiвгодини по снiгу. Потiм встали, обтрусились, на зайчиху подивились: Ти ще тут? Гм! При такому вже запiзно йти додому. Вже он чути стрiлянину! Залишайся, ми не злi. Разом цю лиху годину перебудемо в дуплi.   6 Перебудемод-д-д, на сьогоднi ми усi, як тi зайцi, безбороннi. Наступа на п'яти страх, зеленiє всiм в очах. Добрi послуги... Хо-хо! Це з чиєï ласки? Трах-бабахнуло... Це хто захотiв ковбаски? Впав на снiг нещасний лис, зашумiв тривожно лiс. Облилося кров'ю серце, хоч-не-хоч, а доведеться, дорогий читачу мiй, i менi у дiï цiй втрутитись, як автору. Бо пiшла нечесна гра, я вже чую свист: пора автора на мило. Я ЗА ПРАВОМ АВТОРА, що захочу, те зроблю iз трьома аматорами: знiму стружку, пропiсочу, з шкiри скраю ременi. Ви в руках у мене! Ми в руках? Ти хто така? Автор казки? Ха-ха-ха! Обiцяли не стрiляти? Обiцяти не могли пе-ре-ду-ма-ли! З шкiри скраєш ременi?! Не лякай, пустi старання: знай, у нас на полювання дозвiл в кожного в кишенi. Ха-ха-ха... Ще й зухвало заявляють: Все живе перестрiляєм! Що робити? Мушу вихiд iз безвиходi шукати! Я метнулась на пораду до Ведмедя у мiськраду. Хто ви? Звiдки? На посадi?.. Автор казки... Що ж, ми радi... Все це так... Проблеми лiсу... Словом йдiть... подумав: К бiсу, а сказав: До Лиса йдiть. Йду до Лиса (це поверхом нижче). Лис: Що? Що? Допомогти? Раджу нерви берегти. До Лисицi не пiду, мiстом йду, тремчу д-д-д. Зустрiчаю двi Сови двi розумнi голови. Низько кланяюся вам, так i так, кажу, безвихiдь... Ти хiба не знаєш? Вихiд вже знайшовся сам. Нашi дiти, любi дiти (ïм пiд силу все на свiтi!) вже приборкали зухвальцiв, вже зухвальцi тi на пальцях вийшли з лiсу. Як? А так. Поки ти металась тут iз кута у кут у мiстi, долетiли до дiтей цi тривожнi вiстi. Дiти давнi друзi лiсу, дiти дуже люблять лiс. Всiх мисливцiв з лiсу к бiсу! прийняли вони на бiс. Ну а далi, ну а далi натиснули на педалi, i поïхало-пiшло. Що було там, те було. Все було, як має бути. Дiти можуть все на свiтi, все пiд силу нашим дiтям: i дитинi обеззброïти мисливця все одно, що суницю проковтнути, досить усмiхнутись. Взимку в лiсi бiло-бiло. Та сьогоднi там незвичнi на снiгу слiди суничнi дiтям горло обпекли, пройняли морозом тiло: НАМОРОЗИЛИ СУНИЦЬ ТРИ МИСЛИВЦI IЗ РУШНИЦЬ, три дурисвiти дорослi iз бюро недобрих послуг. Ну, скажiть, хiба вона, ця робота, не дурна? Тут мисливцi втрьох: Апчхи! Ваша правда! Лопухи ми, лопухи. От i все, сказали Сови, все. Кiнець. Пита... О, нi, ви вже вибачте менi! Не закiнчена ще казка, ось, будь ласка, i
  КIНЕЦЬ
Заєць пiт на лобi витер, зуба виплюнув у снiг: Це дикун, а не кондитер. Як вiн може! Як вiн мiг! Зайченята: Мамо, ма... Затулили очi лапками: Нас не видно, нас нема. Любi дiти, тато тут! А де мама, наша мама? Ой, життя це справдi драма, а без мами, а без мами не одна, а цiлих двi. Ось i мама: Ви живi! Ми живi, живi, живi! А з нагоди отакоï, мамо, можна? Можна, можна! Нинi просто необхiдно зайченятам-пустунятам походить на головi!
ЛIСОВА КАЗКА ДЛЯ МАЛИХ I ДЛЯ ДОРОСЛИХ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация